- дрімучий
- çıtırman
Українсько-турецький словник. 2009.
дрімучий
Look at other dictionaries:
дрімучий — а, е. 1) Дуже густий, непрохідний, непроглядний (про ліс, бір і т. ін.). || Дуже буйний, розкішний, густо порослий. 2) рідко. Який перебуває в стані спокою, не виявляє діяльності. 3) ірон. Цілковитий, повний. 4) перен., ірон. Мудрований,… … Український тлумачний словник
дрімучий — прикметник … Орфографічний словник української мови
дрімучість — чості, ж. Абстр. ім. до дрімучий … Український тлумачний словник
пуща — і, ж. Великий, густий, дрімучий ліс; хащі. || перен. Глушина, відлюдне місце … Український тлумачний словник
ліс — 1) (велика площа землі, заросла деревами й кущами), бір; сосняк, соснина (сосновий ліс); гай; переліс(ок) (невеликий ліс); діброва, дубняк, дубина (листяний ліс, у якому переважає дуб); пуща, хащі (великий густий, дрімучий ліс), нетрі… … Словник синонімів української мови
дримучий — ча, че, Рс. Дрімучий, дуже старий густий і непрохідний. Далеко за селом тягнув ся дримучий ліс … Словник лемківскої говірки
